Ти не перша…

Ти  не  перша,  кому  я  обіцяв
Подарувати  всесвіт,  що  створив  
І  звісно  мені  не  до  лиця
Не  відповідати  за  те,  що  говорив…
Але,  ти  хотіла  троянду  з  –  під  небес    
І  щоб,  я  був  вірний,  як  звичайний  пес
Нізащо,  дорогенька,  так  не  буде
Я  скину  грим  незвичної  облуди…
Закінчу  радість  нескінченну  
Розвію  міф,  про  те  що  наречена
Підпалю  сірник,  і  нехай  горить  усе
Життя  тобі  мене  не  принесе…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352960
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2012
автор: EroS