Ти не перша, кому я обіцяв
Подарувати всесвіт, що створив
І звісно мені не до лиця
Не відповідати за те, що говорив…
Але, ти хотіла троянду з – під небес
І щоб, я був вірний, як звичайний пес
Нізащо, дорогенька, так не буде
Я скину грим незвичної облуди…
Закінчу радість нескінченну
Розвію міф, про те що наречена
Підпалю сірник, і нехай горить усе
Життя тобі мене не принесе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352960
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2012
автор: EroS