Срібне листя старих осокорів
Плюскотить, мерехтить, миготить …
На газонах квітує цикорій:
Що не квітка – то неба блакить.
Знову скосять його неодмінно –
Не для міста це зілля просте.
Від зневаги змарніла б людина,
А воно все цвіте та цвіте.
Розтулились здивовані очі,
Наче й справді побачили рай.
І все дивляться, дивляться… Хочуть
Знов узріти Святого Петра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=35296
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.08.2007
автор: Кузя Пруткова