Я не та, яка була ще вчора -
Крила пошматовані в вітрах,
Бо щораз, здіймаючись угору,
Всупереч реальності потворній,
Намагаюсь вбити в собі страх.
Я не та, якою вже не стати,
П'ю життя, аж груди розрива,
Що не день - нове душі розп'яття,
Кожен крок - наближення до страти
Моїх мрій... Як досі ще жива?
Я не та, якою мала бути,
Бо живу усупереч всьому,
П'ю любов, немов гірку цикуту,
Прірви дна бажаючи торкнути
І крильми розвіяти пітьму.
Хто ми є - вовки, птахи чи люди?
Ким би не були, без волі - смерть!
Я така, яку ти не забудеш,
Раннім снігом випаду у грудні,
Навесні - дощем небесних сфер...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352716
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.07.2012
автор: валькірія