заплутатися
в павутинні власних роздумів,
нічних жахах,
спекотній темряві,
давніх словах...
думки здавалися невід'ємними,
навіженими.
втома бере своє.
тікати від відстані
літаком...
потягом швидкісним...
чим завгодно.
чуєш?
тут так спекотно...
розуміти себе складніше,
ніж будь-кого.
чуєш, може, раніше
я і не знала, що і нащо.
та зараз я впевнена.
я - гола правда в цій темряві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352402
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2012
автор: Марина Смагіна