До серця припливають хвилі,
В душі крокує караван
Думок, потоки слів красиві…
Ніби вдихаю газ метан…
Я задихаюсь, плин емоцій
Нуртує збуджений Пегас.
Згадавсь старенький Песталоці
І як колись кохала Вас…
І раптом квіти, я і поле,
В житах волошки голубі,
До болю все кругом знайоме,
Мене, ти, просторе, прийми.
І спокою мені не буде,
Живу з роями в голові,
Хвилюють ночі, дні і люди,
Ромашки скромні польові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352207
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2012
автор: Тамара Васильєва