Відуне

Відуне...
Відання  крізь  страх.
Стікаючи  Безмежжям
у  польоти,
Тремтінням  пальців
Я  спитаю  :"Хто  Ти?"
У  Всесвіті,  де  я  
була  одна...
Відуне...
Відання  крізь  Час.
Не  кожному  із  нас  дано.
Цілуючи  видіннями  давно
бездонне  позірковане  небесне  тло.
Я  знала  світ,
в  якому  НАС  ще  не  було.
Відуне...
Відання  крізь  Жар...
Палаючи  і  тліючи  у  тілі,
В  очах  твоїх  -  нескінченність  стожар,
В  руках  твоїх  -  небачені  ще  цілі
І  Сила  в  крилах  розімлілих...
Відуне...
Відання  крізь  нас.
Я  твоя  донька,
Твоя  Жінка  й  Дика  Мати.
Моє  Призначення  -  Тебе  Приймати
І  відати  десь  поруч,
в  спільнім  сні  -
Прилинути.  Поглянути.  Карпати.
Відчути.  Прийняти.  Кохати.
Побачити  Тебе  в  Мені...
Вогонь  в  Вогні...
Відуне...
Відання  крізь  "МИ"...
Богами.  Всесвітом.  Крильми.
Деревами.  Землею  і  Дітьми...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352077
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2012
автор: LaLoba