Не бійся, дурненька,
я його не вкраду.
Тихо плаче надвечір
півмісяць.
На грудях не хрест, а
чумацький шлях.
Серед усіх присяг,
що доводилось мені варити
в казанах любові,
сьогодні найсолодша.
Найцілющіша.
Не бійся дурненький,
я Тебе не краду.
Лише тулю Твої слова
минулі до себе.
І розчиняюсь у казанах.
Не бійся, серденько.
Я Тебе не уб"ю
Лиш тихо зупиню на
хвильку.
З двома журавлями
в руках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352065
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.07.2012
автор: Harmonika