Я тебе зацілую зорями,
А на серце поставлю замок.
Враз на хвильку я стану кволою,
Щоб від сліз той замок не промок.
Ти у небі засвітиш місяцем,
Ясночолим, як весь білий світ.
Витреш сльози мої. Запихану
Пригорнеш - сльозам буде ліміт.
Ми у небі крокуєм парою,
В невагомості будемо жить.
Наша воля гуляє хмарами,
Бо в неволі не можна любить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352031
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2012
автор: Тамара Васильєва