Сльози не врятують душу,
Сльози не втамують біль.
І чому їх лити мушу,
Посеред чужих доріг?
Я пишу сумні лиш строчки,
Сум вбиває мою біль.
І сльоза тече по трохи,
Розчиняє купу слів.
І ховаючись під ковдру,
Ліпше не стає мені.
Випивши солодку воду,
Гірко літом й навесні.
Сльози ллються в краплі, в тони,
Наповняють мій стакан,
І в душі так рівно тоне,
Весь загублений талант.
І нікому не потрібні,
Сльози й щирі почуття.
Байдуже усім на світі,
Чи живе моя душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2012
автор: Швабчук (Schwabchuk)