Пахне чимось.
Світить щось.
Насолода.
Я творю...
пропускаю
через двері
свого серця.
Говорять тихо...
Малахітові дверці
дитинства
прочиені ще
трошки.
І світло це
з запахами.
Прилинуть...
Від мами
відірвусь.
озирнусь
і побіжу
кудись,
де пахне чимось,
де світить щось,
де хтось ще
мене не знає.
Пахне
Світить.
Чекає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351617
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.07.2012
автор: Harmonika