Знову мені одиноко,
Знову так сумно мені.
Серце від болю стиснуло,
Жахи наснились ввісні.
Сльози мене обпікали,
Серце рвалось на шматки.
Муку нестерпну відчула,
Втративши сенс у житті.
Біль і розпука збудили,
З того жахливого сну.
Та відчуття залишились,
Важко забуть їх мені.
Щастя своє я лелію,
І від всіх бід затулю.
Знаю що сни ті жахливі,
В дійсність свою не пущу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351315
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2012
автор: Ніжність - Віталія Савченко