Ти диви, як смачно позіхають зірки!
Вони солодко заколихують діточок своїх,
Наспівують колискові для них
Диханням дерев,
Заповідають їм тишу як скарб,
Вмивають їх перед сном росами босоніж.
Так чому ж находить така ностальгія
При багряно-сивих хмаринах
На їх останньому подиху?
Адже завтра народиться вже нове життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350768
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.07.2012
автор: Шабо