Людська юрба... І поспішання.
Затримка поїзда... Чекання.
Тебе ковтне вагон сусідній,
І милий провідник, вже літній.
Повз промчаться кілометри, милі
Роки минувші, ще не стиглі.
І біль затихлий, але з шрамом...
Все зміниться звичайним станом.
І рейками котяться хвилини,
і знов вокзал, наступної днини,
і знов така ж людська юрба,
і лиця зустрічаючих... А її нема!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350619
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2012
автор: Гуцол Оксана