Ялицею пахли
мольфарові руки
За крок до Безмежжя,
За крок від Розлуки.
В диких хащах
мОя вовчиця
Щось десь ухопить,
чогось не навчиться...
Принюхуюсь тихо-
димом зі спориша
Втікає навшпиньки
з тіла душа.
Ідучи на поклик,
тілом прикута,
цим світом, як лезом,
на два розчахнута!
Ти пестити будеш,
не чуючи рику...
Вибач - не твоя...
Нічия...
Бо Дика.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350437
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2012
автор: LaLoba