Душа болить, а серце плаче,
Коли я своє місто бачу.
Яке це місто було знане!
Які тут люди жили з нами!
Тепер воно стоїть в руїнах,
Як блохи на тих бабуїнах.
А іншим просто всім начхати,
Вони і далі ґвалтували б!
Колись тут панувала слава,
Угорська, Чеська та Радянська!
А в незалежній Україні,
Померло все й стоїть в руїні.
Якби ж було якось інакше,
То я б не чув як серце плаче.
І як в душі скрипить і рветься,
Останнє, за що серце б’ється.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350435
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.07.2012
автор: Швабчук (Schwabchuk)