Жовте-жовте поле – соняхи цвітуть!
Зранку посміхнулися і за сонцем в путь.
Шелестять причесані тихо пелюстки,
Вітер заплітав би їх в коси залюбки.
Опускають очі, відвернувши в бік,
Зашарілись ніби то, вітер уже й звик.
Дивишся заквітчана жовта благодать,
З нею дуже хочеться сонце зустрічать.
Посміхнутись небу в голубу блакить,
Вітер ніжно й лагідно з сонцем гомонить.
Жовтими литаврами загримів оркестр
В розпалі гармонії і краси семестр.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350299
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2012
автор: Тамара Васильєва