Парує,
Дихає
Дністер...
Росою
шкіру обпече
Твій спогад.
І тіло
нагістю стече
у Тівер-воду...
Долоні
Дивно
Крилами
схоронять перса...
Я народилася
в цю мить?
Чи я воскресла?..
Зтужілі хвилі
ноги обіймають
тужно.
Грозою в серце
Ти
Ввійдеш
аж надто пружно
І душу
громом заведеш
у танець зливи!..
Я в Тиші
птахою завмру
в цю мить щасливу
і створю
Диво,
щоб в свому світі
у Тівер* рибою пірнуть,
А в твому,
над Дніпром,
розправить Крила...
Чекаєш...
Милий...
*Тівер - давня назва Дністра
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350094
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2012
автор: LaLoba