Тобі я душу не відкрила,
Хоч і не дала відкоша.
Бо щось не неслись вгору крила,
І не співала гімн душа.
Може, тому, що дуже різні –
Я вітер, ти скоріш вогонь.
Як дмухаю, гориш ти грізно,
Палячи лід моїх долонь.
Гориш надто бурхливо, сонце,
Мені ж по серцю ватра та,
Що будить з ночі крізь віконце,
Ніжно торкаючи уста,
Чи та, що на вечірнім небі
Повиснувши, за обрій йде.
Ти не такий вогонь, далебі.
Мабуть, нас путь один не жде.
Я вітер. Волі хочу, волі,
Літати поміж хмар вгорі.
Боюсь, мою спалиш ти долю,
Як ті, що вже спалив в житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349314
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)