Ми пам’ятаємо – мова, те що нас єднає
Колорити слів, приємні дискусійні речення
Це те, що ніколи не зникає
Але, на жаль вона приречена…
Приречена лежати під ногами
Як бруд, чи непотрібна річ
Вона століттями була під батогами
Її калічив Сталін і Ілліч…
Однак живе, хоч і стікає кров’ю
Вона живитися народною любов’ю
І щоб вона не занепала духом
Ми всі повинні бути відчайдухом…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349238
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2012
автор: EroS