Вологість сну.
Тебе нема...
Лиш ковилу
Колише вітер
над тим слідОм,
що Ти ступив...
Я обіймУ,
усе приймУ,
Зітру крилом,
щоб Ти стулив
своЇ уста
колись на мОїх
на цілу Вічність...
Волога ніч.
Мене нема...
Лиш твОю Січ
огОрне мла
і Місяць сріблом
оберЕ свій Шлях,
Ти озирнись,
Душею Ти побач,
То буду я...
Лишень пробач,
що трохи безтілесна...
Світанку перевесло
торкнеться нас.
Ще трохи
й Час
У Вічність обернеться...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348934
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2012
автор: LaLoba