Читаю казки навпаки
Роблю аборт думок й палю листи
Душа й серце сповнені шрамами
Не в силі це вже нести
З хорошого лиш до поганого
Веретено згубних подій
Свідомість отрутою вжалено
Й душа не святіше дешевих повій
Мені остогидла , а ще більше я їй набрид
Зіжмаканий комками принципів
Підгнивший без праведний вид
Часом упертіший гірських цапів
Мій погляд і думки , і роздуми
Кресало підточене , куля вже є
А в розумі бігають тролями
Ідеї , як стерти – це все не моє !!!
Де бути мені ? Кого кликати чи шукати ?
Питати не буду … . Забуду ?!? Це ні … .
Я простір цей буду шмагати
Щоб він підкорився мені
Всім виродкам – смерть
Всім праведним – правду
Про те , чим гірші вони від перших
Чим кращі вони від померших
Тих перших … .
За обрій біжать слова , сни і сонце
Спиняю я їх , та це не захцянка
Щось треба змінити , а точніше все це
Бо я тут не так собі атомна плямка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348619
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2012
автор: Андре Ільєн*