Мова моя, мова –
Славо барвінкова!
Не забуду, мово,
Я тебе ніколи.
Мов земля травинку,
Буду підживляти,
Як матір дитинку –
Пестить і кохати.
Немов квітку кущик -
До самого неба
Знесу, не підпущу
Шкідників до тебе.
Цвіти завжди мово,
Українська щира,
Як навесні квітне
Гірська полонина.
Живи, розвивайся,
Сили набирайся,
Рясно в вінок слави
Й краси заквітчайся!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348484
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.07.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)