На Майдані мара нас покрила ,
Як сліпців у безвихідь вела .
Байстрюча за первістка вродила ,
Аби й далі наруга жила .
Збайдужіла душа світанкова ,
КалинОвий осипався цвіт .
То під сонцем ранковим зимово
Загубились надії століть .
За помилку покаємся щиро ,
Україні такій молодій .
А збережену віру та силу ,
На алтар покладемо - надій .
Калинонько моя молодая ,
Солов’їних напівів Земля .
Простудилась в свитинонці з холоду ,
Видно рано тоді розцвіла .
Україно моя дорогая ,
Забагато розмов завела .
Воріженькам лукавим повірила ,
Не в ті руки ти свічку дала .
P . S .
Візьмем вили в натружені руки ,
Цих горил і з Олімпу зженем .
Їх не будем терпіти , як муку ,
Заслужили , у гарби впряжем !
05.07.2012.р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348314
Рубрика:
дата надходження 05.07.2012
автор: Дід Миколай