О мово рідна, в сотий раз розп'ята,
Знов виснуть над тобою руки ката,
Стискають зашморг, щоб тебе не чути
І дух твій закувати в рабські пута.
О мово, наймиліша в цілім світі,
Зґвалтована, знекровлена, розбита,
Роздерта ворогами знов на шмаття,
Невже у забутті згориш багатті?
О мово люба, нищена віками,
Не вперше пробивалась ти крізь камінь,
З тобою й Україна воскресала.
Здолаймо врешті вражу цю навалу!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348134
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.07.2012
автор: валькірія