Пишу, бо є про що писати.
Напевно,знову я живий,
Хочу паперу розказати
Про світ цей інший, чарівний!
Чи то, те сонце закарпатське?
Чи то, терпке вино мадярське?
Чи може усмішка її?
Зігріла серце так мені.
Ми говорили і сміялись.
У мене серце виривалось,
Стояв я близько коло неї
В одному кабаку - музеї
Всі стіни були у ключах,
Та чарів блиск, в її очах.
Замки зі скрипом відкривали,
Мене ті очі зчарували
Торкалися лише словами
І серце гріли не пекли!
Ми долі воску не пізнали
Згоріти в пристраснім вогні!
Ще не почавшись все скінчилось…
В Карпатах певне залишилось
Можливо ти мені приснилась?
А може снився я тобі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347554
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2012
автор: Роман Українець