Для тебе я не вмію небом бути.
Чого ж тоді мене ти ще тримаєш?
І жодних слів ти не бажаєш чути.
Чому ж, скажи, мене не відпускаєш?
Для тебе я, напевне, божевільна.
І ти в мій світ нітрішечки не віриш.
Зате цілком моя реальність вільна.
Колись ти зрозумієш й перевіриш.
Для тебе я - то суміш мрії і зневіри.
І присмак відчаю в вічній нестачі драм.
В нас все життя - одні прямі ефіри.
Ми справжні, та чи це на користь нам?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347522
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2012
автор: Fairytale