Їх хроніки пройшли
Листами почорнілих днів
Вони…нічого не знайшли
Й не знали більше відчуттів…
Сон торкнувся щему серця
І думка кралась тихо ввись
Надія… вона лише здригнеться
Але даремне, він тепер завис…
Завис у невагомих купах
Чогось складного й дотепер
Він знов віддав їй на поруки
Те щастя, що жило в четвер…
Немає більше світла у горизонті
Немає слів, розказаних раптово
Любов, полягла на невідомім фронті
По ній самотність крокує знову…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347516
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2012
автор: EroS