Безперестанку нас руйнує час.
Не хочу думати я більше про майбутнє.
І ти у моїх мріях ще не згас.
Що з нами? Певне, те, що незабутнє.
Безперестанку граєм свої ролі.
Занадто горді і байдужі. Так здається.
Чого бажаємо в своєї долі?
Живемо просто, поки серце б'ється.
Безперестанку у ілюзіях. Ці драми
Ніхто більш не оцінить. Все дарма.
А ми живемо ніби для реклами,
Але насправді нас давно нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2012
автор: Fairytale