Чи розказати, чи вже, мабуть, досить?
Який сьогодні вітер уночі!
А думка слова. Слова просить!
Старі берези – майже скрипачі
Вчора ніччю виплакали всі зорі.
А сьогодні надворі пусто.
Цілі галактики слів прозорих,
І все це … - все мій Августо!
Не хочу вірити: щось має статись...?
Моє бажання? – Та нема ж зірок!
Це ж, як ідеш на страту:
А там до себе ближче – всього крок.
Чомусь думки переплелися з спогадами.
Навіщо час? – Все інше – суєта.
Отримати з невІдомості вигоду -
То це ж, як сліз з сусідського кота!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346737
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2012
автор: Аліна Шевчук