мені не вистачає хвиль емоцій
навколо сірий світ пливе вперед
крізь материнські сльози
і дим від сигарет
її сини забули запах сонця
ріка дитинства більше не звучить
не привітає ранок посмішкою
а скоро хмільна ніч
вони забули номер мами
дотик роси маленькими ногами
батько навчав та все дарма
і закрутилась голова
один хотів сім'ю
молився кожен Богу
забувся про роботу
про дане колись слово
а другий марив нею
їх руки, захід сонця
здавалось не відпустить
мабуть таки назавжди
вони були пов'язані
ріка і двоє молодих
а пам'ять десь блукає
роса вже не чекає
її сини цілують руки ніжно
тепер назавжди,тепер поряд
і горе матерям
так зустрічати частинок свого життя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345753
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2012
автор: Кіно