Навіщо ти мою збентежив душу?
Навіщо я питаю – ніч мовчить.
Навіщо ми зустрілись в цьому світі?
Чому тебе не можу позабуть?
Чому не можу позабути присмак
Твоїх цілунків ніжних і п’янких?
Чому це все мою бентежить душу
І серце розриває на друзки?
Чому, коли тебе я забуваю
Тебе викреслюю із власного життя
Ти знов з’являєшся і серце моє тане
Тріпоче серце і болить душа?
Болить душа від того, що я знаю
Разом, удвох ніколи нам не буть
В твоїх обіймах розум я втрачаю
Та ти підеш і знову довга ніч.
І знову ніч, і знову гіркі сльози
Від того, що не можу позабуть
Твоїх обійм, твоїх цілунків ніжних,
Твоїх очей і пестощів – як буть???
01.09.2004 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=34505
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.08.2007
автор: Elentina