Безперестанно за вікном лютує дощ,
Мелодію сумну виводить вітер,
Було кохання, чи мені здалось?
Невже зів’яло, як весняні квіти?
І я тепер, зі смутком наодинці,
Рядками виливаю свою тугу,
Душі, незрозуміло, сиротинці,
Чи залишився я тобі хоч другом?
Безперестанно за вікном стирає дощ,
Сліди уже, минулого кохання,
І лиш вуста іще шепочуть щось,
Уже минулій, на прощання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2012
автор: Федик Юрій Михайлович