Чому про тебе всі мої думки,
Веселі і сумні, щасливі і бентежні?
Неспинні, як у березні струмки,
Схвильовані й такі необережні
У ніжності, й у відгуку стрімкі.
Хотів би я, щоб ти почула їх,
Хмільне сум'яття щиро зрозуміла,
Ще не моя жадана Суламіф,
Але завжди для мене мила-мила
Та недоступно-юна (це ж бо - гріх!).
І ці думки ніяк не прожену,
Вони на чатах болем мого серця
Про тебе марять, наче про жону,
Оту, єдину, із мого реберця,
І зовсім не чужу, не крижану...
Тому з думками в радості і герці...
15.06.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344135
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2012
автор: Вячеслав Романовський