Вмирає літо на щоці...
Душа вмирає...
Останній промінь на руці
Дощі сотає.
Як далі жить у тьмі отсій
Очей північних?
Не той, зусім не той посій
В чеканнях лічних!
Як дорого отся брехня
В житті дається!
Не я, зусебічно - не я!
З кутів сміється
Прозора сутінь, що без дна.
Прощай, недруже!
О, як любилося! Дарма...
Чеканять стужі...
(13.06.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343847
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2012
автор: Леся Геник