Не вернуся я більше до тебе -
Не чекай, не чекай, не чекай.
І туманом затулене небо
Забувай, забувай, забувай.
Не для мене твої ніжні очі
Будуть грати промінням весни,
І не візьме в полон стан дівочий
Мої думи, мої тихі сни.
Милуватись не буду красою,
Не всміхнуся до тебе тепер -
Залишися для мене чужою.
У душі тихий вогник я стер.
У душі горить інше багаття,
Вічне, сильне, як сотні вогнів -
Ти не зможеш ту силу пізнати
За часописом танучих днів.
Не вернуся я більше до тебе -
Не чекай, не чекай, не чекай.
І туманом затулене небо
Забувай, забувай... і прощай.
3.11.1995
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2012
автор: Андрій Нєстєров