Ти увійшов у звичку,
І зовсім не це рятує,
Краще в руках синичку,
Ніж журавель,що руйнує!
Ти увірвавсь вулканом,
Лавою мучив свідомість,
Хотів стати султаном,
Я напишу сумну повість.
І прокляну всі гареми!
Просто не мусульманка,
Розкрию болючі теми,
Життя твоє, мов самозванка!
Знову між нами відстань,
І зовсім не це рятує!
Інші дороги й пристань,
Вогонь лише сталь гартує!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343362
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2012
автор: Наталія Шафран