Між нами таки війна,
пощади ніхто не жде.
Кохана тепер - "Вона" -
З стрільби починає день.
Мир навіть не сниться нам -
Запеклі ми вороги.
І як пояснить синам,
Що так оддаєм борги
За нашу любов сліпу,
За те, що такі вже є...
Надію із мрій зліплю,
Та побут її зжує!
Запекло фронти гудуть:
Усе, як було, без змін.
І знову на мій редут
Упало чимало мін.
Напевно, здаватись час,
Бо рідне гублю, гублю...
До того ж давно скуча
Дружина, яку люблю.
10.06.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343306
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2012
автор: Вячеслав Романовський