***
Ми з тобою зустрінемось знову
Під осіннім солоним дощем,
Заведемо люб’язну розмову,
Десь у серці тамуючи щем...
В нетрях пам’яті стримавши спогад,
Доторкнемося нинішніх днів.
Тільки очі - ледь-вловлений здогад -
Без торкання, без натяку слів
В середгрудді роздмухають вуглик -
Тонкодзвінний непослух безсонь...
О, життя, пересотаний вулик,
Мрії-бджоли зо щирих долонь!
Скільки ж ни́точок вузликом взя́лось...
Скільки променів згасло на склі!
Та й і що того світу? На малость...
А зусе́бічно - тіні сумні...
Закалюжені шати осінні -
Повз прочи́нені двері у ніч,
Залишаючи краплі полинні
На устах незцілованих стріч...
(10.06.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343170
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2012
автор: Леся Геник