Весняних сутінків уже забуті тіні,
І гіркі сльози, що котилися з очей:
Розрушив казку вітерець осінній,
Не буде більше ніжності ночей.
І ось лежить в снігу розбита доля,
Сталося так, що вірність не зберіг.
Ти можеш йти – йому потрібна воля
Ь – цей знак залишиться на розпутті доріг
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342453
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2012
автор: irczyk