Дивитися на Сонце
крiзь вiтражi iз хвиль,
порозцяцькованих з самого дна
iскрОю Божою.
Лежу не дихаючи зовсiм,
Лише вдихаю шкiрою
ту ласку Божу,
що струменить з небес,
проходить товщу вод
й запалює мене.
Я не вмираю,
бо душа - безсмертна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342083
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2012
автор: LaLoba