ТРЕТЯ МОВА
Леле-леле. Поговоріть…
Знову вибори ради влади.
Хиже кодло лихих порідь
мову нації з’їсти раде.
Як реакція захисна
давнелезно панує всюди
третя мова.
А ти й не знав?
Це ж – хохляцько-москальський суржик.
Все тут просто, як два по два.
Ти ж повинен вже знати правду:
зачалася ж якраз Москва
саме з древнього Київграду.
Ненаситно тягти рядно
споконвіку на себе звикла,
то й лишається все одно
двоголова, довгоязика…
ЗАСТОРОГА
Про двомовність не говоріть.
Не сичіть, не ламайте жала.
І старому, і дітворі –
всім потрібна одна держава.
Не гостріть на братів мечі, –
завжди будете лиш в опалі.
Ми ж – нащадки, ми – сіячі.
Провокаторів геть – на палю!
Сохне-стогне старий Дніпро.
Доки ж матір’ю торгувати?!.
Щоб родило в серцях добро,
треба душі не продавати.
НА ПОТАЛУ
По світах загасає цвіт.
Доки ми тут сопли-мовчали,
вже земляцтво нове в Москві.
Скрізь данєцкіє янучари.
Знову й знову – редут, редут…
І ядучі ідеї темні.
Знову катові продадуть
найдорожче – людей і землю.
Не чекай вже, не виглядай
з ким зостатись, вдова-Полтаво.
Нене-нене, мій рідний край,
не віддай себе на поталу!
Та невже ж показились ви,
не наїлися, панібраття?
Брате, Господа не гніви,
бо от-от розведе багаття.
Олександр Печора
(Ромоданець)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341658
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.06.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА