А ми – твої неньки

Відпочинь,  матусю,
Полежи,  хоч  трішки
Чи  присядь,  квітусю,
Хай  відійдуть  ніжки

З  самого  світанку
Вони  у  роботі,
Наче  в  швидкім  танку,
Кружляють  в  турботі

Все  життя  працюють
Не  знають  спочинку
Про  дітей  бідкують
Весну,  літо,  взимку

Хоч  повиростали,
Стали  самостійні
Для  тебе  остались
Маленькі  й  безсилі

Ні,  матусю  мила,
Ми  вже  не  маленькі
Тепер  ти  –  дитина,
А  ми  –  твої  неньки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341608
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2012
автор: Калиновий