Спостерігаю за заходом сонця
Розумію , я не той й не тут
Зорі зявляються , але ж сіль ця
Найжаданіша з усіх отрут
Захід сонця багряно-румяний
Обрій в собі ховає печаль
І душі стан не звично звичайний
Всі надії знімає з паль
Світло зникає , залиште хоч краплю
Щоби зігріти рани в пору дощів
Заходе сонця світанку не зраджуй
Ви ж бо магічний тандем кожноднів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341462
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2012
автор: Андре Ільєн*