І кожен з нас - чиясь любовна мрія.
Хтось нею став, працюючи щодня,
А хтось ще змалку ідеал посіяв;
Як кат нас ріже, колеться стерня.
За кимось ми, а хтось за нами стежить,
До когось рвемось через терни грат,
І права цього нІкому обмежить,
Ми душі віддаємо в сто карат.
Оголені емоції розсипем,
На таці піднесемо почуття,
Ну а пізніше з відчайдушним криком,
Замкнем на довгий час своє життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341031
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2012
автор: Андрій Конопко