Мої гори, полонин
Рідний краю мій!
Нема твоєї тут провини
Що на чужині я чую голос твій
Найдорожча ти перлина
Котру я в серці бережу
І, як мала дитина
Не знаю радості межу
Сади твої квітучі
Сни тихі навівають
І за собою ніжно звучи
З країв далеких забирають
Мені немилий край далекий
Там все нерідне, все чуже
І твій аромат п’янкий і терпкий
Завжди зі мною,о,невже!
Я люблю як сонце в тебе сходить на світанку
Люблю твою вечірнюю зорю
В морозом звитому серпанку
І в розквіті веснянім також тебе люблю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340801
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2012
автор: Леся Приліпко-Руснак