тисячу снів…

Ми  знайомі  лиш  тисячу  снів,  і,  здається,  ні  більше,  ні  менше,
Ми  не  чули  нічого  крім  слів,  що,  здається,  траплялося  вперше,
Ми  чекали  хвилини  і  дні,  бо  наш  потяг  затримався  знову,
Ми  побачили  світ  навпаки,  неймовірно  щасливим  та  новим.

І...
...я  розчиняюсь  в  очах,
руки  на  моїх  плечах,
сонце  засліплює  очі  й  навколо  лиш  подих.
...  літо  мине  за  вікном,
серцю  на  те  все  одно,
наше  життя  -  наших  кроків  ланцюг  випадкових.

Ми  тікаєм  щоранку  туди,  де  у  справах  не  спить  наше  місто,
Ми  сідаєм  в  авто  в  відчутті,  що  в  думках  моїх  ти  ненавмисно,
Ми  читаєм  щораз  смс,  наче  поруч  мій  янгол  небесний,
Ми  кохали  при  світлі  і  без,  неймовірно  натхненно  і  чесно.

І...
...я  розчиняюсь  в  очах,
руки  на  моїх  плечах,
сонце  засліплює  очі  й  навколо  лиш  подих.
...  літо  мине  за  вікном,
серцю  на  те  все  одно,
наше  життя  -  наших  кроків  ланцюг  випадкових.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340156
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2012
автор: Lenchikk_n