Викинь

Не  даруй  речей  для  серця.
Не  прийдеться.
Не  даруй  мені  нічого  .
На  дорогу.
Я  ввійшла  по-  горло
Боса
у  це  коло.

Попри  вік  і  попри  берег
Тихо  плескіт.
Там  бескиди,  там  над  гаєм
З  чаєм
хрестик.

Я  співаю.  Я  співаю.
Наче  зранку.
А  Ти  мОю  
геть  
у  ватру  
вишиванку!

Я  пройдуся,  поведуся
за  Тобою.
Та  нескорена  вернуся
знов  
самою.

вниз  за  течію  кургани
та  степ  дикий.
А  Ти  геть  усі  молитви
мої  
викинь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340124
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.05.2012
автор: Harmonika