МИ З ФРОМОМ І БАСЬО

СПОГЛЯДАННЯ

не  плач,  не  клич  і  не  гукай,  
мій  телефоне.
сідає  Сонце.
Неповторність.


ЛОГІК

сказала  інтуїція:  «Дорога…»
ти  відмахнувсь:  «Нікуди  я  не  їду!»
поїхав  інший
і  розбив  твою  машину.
НЕУВАЖність


ЗРАДА

ти  ворога  простив  і  пригостив.
віддав  сорочку.
голодна  й  боса  вмерла  мати.
Гординя.  


ПРОЗРІННЯ

…а  ти  не  СТАРШИЙ  кінь.
ти  взагалі  не  кінь!
ану,  кидай  повіддя!..
Самозванство.


ПАСИНКИ

з  капустяної  ніжки  –
п`ять  зав`язей  неповноцінних…
Княжий  розбрат


МИ  З  ФРОМОМ  І  БАСЬО

волошки  в  полі  обіч  небокраю.
ніхто  не  бачить  їх.
кожна  окрема  квітка  
цвіте  з  достоїнством,
радіє  повноцінно  сонцю,
не  знавши,  що  не  визнана  людьми.

найбільший  подвиг  –
Особистість.



26.05.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339976
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2012
автор: Валя Савелюк