Що бу́ло вчора, нині вже не так...
Відводиш очі.
І тільки в серці - струнами печаль...
Той стяг весни - веселки знак -
Між хмар лопоче:
Що дуже жаль, так щиро жаль, так жаль...
А ти ідеш - і гордий, і чужий,
Такий далекий!
Аж тьохкає у грудях, аж бринить!
В саду́ травневім сніг лежить -
Занадто ле́гкий...
Лише на мить, одненьку мить, лиш мить...
(19.05.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338547
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2012
автор: Леся Геник