Кришталь думок розбився ненароком,
весна мінлива грається дощами,
до неба близько так, але високо…
можливо я торкнусь колись руками…?
Самотній вітер в вікна дме щосили,
зриває листя… ще зелене, молоде…
По краплинах дощ в долоні так мрійливо
падає…він скоро знов кудись піде…
залишить мокрі вулиці і вікна,
моїх думок розтрощений кришталь,
Весна мінлива до дощів вже звикла…
і я до них звикаю вже … нажаль…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338502
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2012
автор: Юра...